І-Іванівський ліцей Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у І-Іванівському ліцеї Барвінківської міської територіальної громади ізюмського району Харківської області

ЗМІСТ

І. Загальні положення………………………………………………………..3

ІІ. Стратегія(політика) та процедури забезпечення якості освіти……….6

ІІІ. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності…….8

IV. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти……...10

V. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників………………………………………….....................15

VI. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти…………………………………………...18

VII. Забезпечення необхідних ресурсів для організації освітнього процесу в тому числі для самостійної роботи учнів ...........………………......19

VIII. Інформаційна система для ефективного управління закладом освіти…………………………………………………………………………..…20

IX. Безпекова складова…………………………………………………….22

X. Створення в закладі інклюзивного освітнього середовища………….23

XІ.Механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти……………………………………………………………………………..23

І. Загальні положення

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у І-Іванівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Барвінківської районної ради Харківської області розроблено відповідно до вимог Закону України «Про освіту»від 05.09.2017 № 2145-VIII (Розділ V), Закону України «Про повну загальну середню освіту» 16 січня 2020 року № 463-IX (Розділ VI), наказу Міністерства освіти і науки України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти».

Терміни та їх визначення, що вживаються в Положенні

Положення - локально-правовий акт, що визначає основні правила організації, описує мету, структуру, взаємні обов'язки групи людей чи організацій, які об'єдналися для досягнення спільної мети.

Стратегія - довгостроковий, послідовний, конструктивний, раціональний, підкріплений ідеологією, стійкий до невизначеності умов середовища план, який супроводжується постійним аналізом та моніторингом в процесі його реалізації та спрямований досягнення успіху в кінцевому результаті.

Інструмент - засіб, спосіб для досягнення чогось.

Критерії - вимоги для визначення або оцінки людини, предмета, явища (або: ознака, на підставі якої виробляється оцінка);

Механізм - комплексний процес, спосіб організації.

Моніторинг якості освіти - система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

Правило - вимога для виконання якихось умов всіма учасниками якої-небудь дії.

Академічна доброчесність - сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

Необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти, несвоєчасні записи в класних журналах результатів оцінювання;

Обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої діяльності чи організації освітнього процесу;

Процедура - офіційно встановлений чи узвичаєний порядок здійснення, виконання або оформлення чого-небудь.

Списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

Фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі;

Хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі.

Забезпечення якості загальної середньої освіти закладу повинні відповідати Державним стандартам відповідних рівнів, що є пріоритетом та спільною метою освітньої діяльності всіх її учасників.

Внутрішня система забезпечення якості в закладі включає:

• стратегію та процедури забезпечення якості освіти;

• систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;

• забезпечення необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;

• забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;

• безпекову складову організації освітнього процесу;

• інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами закладу освіти.

Положення регламентує зміст і порядок забезпечення якості освіти для здобувачів загальної середньої освіти за такими напрямками:

• освітнє середовище;

• система оцінювання освітньої діяльності здобувачів освіти;

• система педагогічної діяльності;

• система управлінської діяльності.

Колегіальним органом, який визначає, затверджує систему, стратегію та процедури внутрішнього забезпечення якості освіти є педагогічна рада. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти погоджується педагогічною радою, яка має право вносити в нього зміни та доповнення і затверджується керівником закладу.

Внутрішня система забезпечення якості загальної середньої освіти у школі базується на таких принципах:

• автономія закладу освіти;

• дитиноцентризм;

• гнучкість і адаптивність;

• постійне вдосконалення.

• демократизм;

• взаємодія із зовнішніми чинниками;

• академічна доброчесність;

• цілісність системи управління якістю;

• компетентнісний підхід до формування мети, змісту та результатів навчання;

• практична спрямованость освітнього процесу;

• на системі внутрішнього моніторингу, як одному з чинників підвищення якості освіти в школі;

• активна участь усіх працівників навчального закладу у реалізації стандартів із забезпечення якості освіти.

Критеріями ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:

• досягнення здобувачів освіти, показники результатів їх навчання;

• відповідність показників успішності здобувачів освіти результатам їх навчання на кожному рівні повної загальної середньої освіти під час державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання;

• якісний склад та ефективність роботи педагогічних працівників;

• показник наявності освітніх, методичних і матеріально-технічних ресурсів для забезпечення якісного освітнього процесу.

Метою функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в школі є:

• гарантування якості освіти;

• формування довіри суспільства до школи;

• постійне та послідовне підвищення якості освіти;

• допомога суб’єктам освітньої діяльності у підвищенні якості освіти.

Завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

• оновлення методичної бази освітньої діяльності;

• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Забезпечення якості освіти є багатоплановим і включає:

• наявність необхідних ресурсів (кадрових, фінансових, матеріальних, інформаційних, наукових, навчально-методичних тощо);

• організацію освітнього процесу, яка найбільш адекватно відповідає сучасним тенденціям розвитку національної та світової економіки і освіти;

• контроль освітньої діяльності у навчальному закладі;

• гарантування якості освіти;

• формування довіри громади до навчального закладу;

• постійне та послідовне підвищення якості освіти.

Внутрішня система забезпечення школою якості загальної середньої освіти повинна бути об’єктивною, відкритою, інформативною, прозорою.

ІІ. Стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти

Стратегія забезпечення якості освіти базується на наступних принципах:

• принцип цілісності, який полягає в єдності усіх видів освітніх впливів на учня, їх підпорядкованості головній меті освітньої діяльності, яка передбачає всебічний розвиток, виховання і соціалізацію особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності;

• принцип відповідності Державним стандартам загальної середньої освіти;

• принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;

• принцип відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості та прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності.

Забезпечення якості освіти передбачає здійснення таких процедур і заходів:

• функціонування системи формування компетентностей учнів;

• підвищення кваліфікації педагогічних працівників, посилення кадрового потенціалу закладу освіти;

• забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу.

Система контролю за реалізацією процедур забезпечення якості освіти включає:

• самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості освіти;

• моніторинг якості освіти.

Завдання моніторингу якості освіти:

• здійснення систематичного контролю за освітнім процесом в закладі освіти;

• створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу;

• аналіз чинників впливу на результативність освітнього процесу, підтримка високої мотивації навчання;

• створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації учнів і педагогів;

• прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в закладі.

Моніторинг у закладі освіти здійснюють:

• директор закладу освіти та його заступник;

• засновник;

• органи, що здійснюють управління у сфері освіти;

• органи самоврядування, які створюються педагогічними працівниками, учнями та батьками;

• громадськість.

Основними формами моніторингу є:

• проведення контрольних робіт;

• участь учнів у І та ІІ, ІІІ етапі Всеукраїнських предметних олімпіад, конкурсів;

• перевірка документації;

• опитування, анкетування;

• відвідування уроків, заходів.

Критерії моніторингу:

• об’єктивність;

• систематичність;

• відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу;

• надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);

• гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

Очікувані результати:

• отримання результатів стану освітнього процесу в закладі освіти;

• покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.

Підсумки моніторингу:

• підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах;

• за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи;

• дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об'єднань вчителів, нарадах при директору, засіданнях педагогічної ради.

Показники опису та інструментів моніторингу якості освіти:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності – якісний і кількісний склад, професійний рівень педагогічного персоналу;

• контингент учнів;

• результати навчання учнів;

• педагогічна діяльність;

• управління навчальним закладом;

• освітнє середовище;

• медичний моніторинг;

• моніторинг охорони праці та безпеки життєдіяльності;

• формування іміджу закладу освіти.

ІІІ. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання, попередження порушень освітнього процесу.

Для забезпечення академічної доброчесності необхідно дотримуватися наступних принципів:

• демократизм;

• законність;

• верховенство права;

• соціальна справедливість;

• пріоритет прав і свобод людини і громадянина;

• рівноправність;

• гарантування прав і свобод;

• науковість;

• професіоналізм та компетентність;

• повага та взаємна довіра;

• відкритість і прозорість;

• відповідальність за порушення академічної доброчесності.

Порушеннями академічної доброчесності згідно з п.4 ст.42 Закону України «Про освіту» вважається академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація, списування, обман, хабарництво, необ’єктивне оцінювання.

Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

• самостійне виконання навчальних завдань поточного та підсумкового контролю без використання зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання (самостійні, контрольні роботи, ДПА);

• особисту присутність на всіх заняттях, окрім випадків, викликаних поважними причинами.

Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

• надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну діяльність;

• контроль за дотриманням академічної доброчесності учнями;

• об’єктивне оцінювання результатів навчання.

За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники І-Іванівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

• відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

• позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

• повторне проходження оцінювання (контрольна робота, ДПА тощо);

• повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми.

Кожна особа, стосовно якої порушено питання про недотримання нею академічної доброчесності, має такі права:

• ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;

• особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;

• знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;

• оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

Заходи, спрямовані на дотримання академічної доброчесності, включають:

• ознайомлення педагогічних працівників, здобувачів освіти з вимогами щодо належного оформлення посилань на використані джерела інформації;

• ознайомлення педагогічних працівників, здобувачів освіти з документами, що унормовують дотримання академічної доброчесності та встановлюють відповідальність за її порушення;

• проведення методичних заходів, що забезпечують формування загальних компетентностей з дотриманням правових та етичних норм і принципів, коректного менеджменту інформації при роботі з інформаційними ресурсами й об’єктами інтелектуальної власності;

• включення до планів виховної роботи класних колективів заходів із формування у здобувачів освіти етичних норм, що унеможливлюють порушення академічної доброчесності;

• розміщення на вебсайті закладу правових та етичних норм, принципів та правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу.

IV. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

Оцінювання якості знань здобувачів освіти закладу здійснюється відповідно до «Загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», які в обов’язковому порядку розміщені на вебсторінці закладу, які виходять із чинних нормативно-правових актів в освіті на даний період.

Оцінювання результатів навчання здійснюється відповідно до:

• орієнтовних вимог до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України №1009 від 19 серпня 2016 року;

• методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів 1 класу (листи МОН №2.2-1250 від 18.05.2018 та№2.2-1255 від 21.05.2018 року;

• методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів 2 класу (наказ МОН України №1154 від 27.08.2019 року;

• критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом МОН молоді та спорту № 329 від 13.04.2011 року.

Результати освітньої діяльності учнів на всіх етапах освітнього процесу не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками. Метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

До ключових компетентностей належать:

• вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

• здатність спілкуватися іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

• математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

• компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

• інформаційно-цифрова компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

• навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

• громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

• підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень;

• культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

• екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства.

Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінювання, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються в балах.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-3 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 4 класі – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання учнів 1 класу проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів 1 класу (листи МОН №2.2-1250 від 18.05.2018 та№2.2-1255 від 21.05.2018).

Формувальне оцінювання учнів 2 класу проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів 2 класу (наказ МОН України №1154 від 27.08.2019).

Навчальні досягнення учнів 5-11 класів оцінюються відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молота та спорту від 13.04.2011 №323 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 11.05.2011 за №566/19304.

Оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи здійснюється за 12-бальною шкалою (відповідно до наказу МОН України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»).

Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий. Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної (індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та ін.).

Видами оцінювання навчальних досягнень учнівєпоточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

Поточнеоцінюванняздійснюється у процесі поурочного вивчення теми.Його основними завдання є:встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

Формами поточного оцінювання є індивідуальне та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

Тематичномуоцінюваннюнавчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:

· усунення безсистемності в оцінюванні;

· підвищення об’єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;

· індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;

· систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;

· концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.

Тематична оцінкавиставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.

Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.

У процесі вивчення значних за обсягом тем дозволяється проводити декілька проміжних тематичних оцінювань. І, навпаки, якщо на опанування матеріалу теми передбачено, наприклад, 2-3 навчальні години, вони можуть об'єднуватися для проведення тематичного оцінювання.

Оцінка за семестрвиставляється за результатами тематичного оцінювання, аза рік- на основі семестрових оцінок.

Більш гнучкої, різнопланової системи оцінювання потребуєпрофільна старша школа,яка на основі диференційованого навчання повинна враховувати не лише навчальні досягнення, але і творчі, проєктно - дослідницькі, соціально значущі результати.

Оприлюднення результатів контролю здійснюється відповідно до вищезазначених нормативних документів.

Критерії оцінювання та очікувані результати освітньої діяльності учнів є обов’язковою складовою навчальної програми предмета. На початку вивчення теми вчитель повинен ознайомити учнів із системою та критеріями її оцінювання.

Результати оцінювання здобувачів освіти обговорюються на засіданні педагогічної ради школи.

Державна підсумкова атестація учнів – це форма контролю відповідності освітнього рівня випускників закладу загальної середньої освіти І, ІІ, ІІІ ступенів. Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та якості освіти.

Державна підсумкова атестація осіб, які завершують здобуття базової середньої освіти проводиться у закладі освіти в письмовій формі.

Державна підсумкова атестація здобувачів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію. Атестація проводиться у формі зовнішнього незалежного оцінювання. У такому випадку порядок її проведення визначається порядком проведення зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти, який встановлюється Кабінетом Міністрів України.

V. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

Педагогічні працівники планують свою діяльність, аналізують її результативність, складають календарні плани.

Календарне планування розробляється вчителем самостійно або спільно з іншими педагогами в структурі методичного об’єднаннязакладу освіти. Розробляючи календарно-тематичні плани, необхідно враховувати:

· Державні стандарти загальної середньої освіти;

· навчальні програми предметів (курсів);

· освітню програму І-Іванівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.

Учителі можуть розробляти власні навчальні програми з предметів, курсів за вибором на основі Державних стандартів загальної середньої освіти чи за зразком модельної навчальної програми.

Календарно-тематичний план, навчальна програма повинні бути синхронізовані з освітньою програмою І-Іванівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. Обсяг запланованих годин за планом не повинен перевищувати або бути меншим за обсяг годин робочого навчального плану освітньої програми закладу освіти.

Календарно-тематичний план – це результат творчої роботи вчителя, його бачення способів і напрямів подання матеріалу та отримання очікуваних результатів навчання. Учитель сам визначає необхідний обсяг годин на вивчення теми, може змінювати послідовність їх вивчення, визначати обов’язкові види робіт. Форма ведення календарно-тематичного плану є довільною. У першу чергу, план має бути зручним для використання самим учителем.

Календарно-тематичні плани погоджуються заступником директора з навчально-виховної роботи. У кінці навчального року вчителі самостійно аналізують виконання навчального плану із записом у класному журналі та засвідчують особистим підписом.

Педагогічні працівники в своїй роботі застосовують сучасні освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти, беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти (за потреби).

Персональний шлях реалізації особистісного потенціалу здобувача освіти, що формується з урахуванням його здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей і досвіду, ґрунтується на виборі здобувачем освіти видів, форм і темпу здобуття освіти, суб'єктів освітньої діяльності та запропонованих ними освітніх програм, навчальних дисциплін і рівня їх складності, методів і засобів навчання. Індивідуальна освітня траєкторія може бути реалізована через індивідуальний навчальний план (пункт 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про освіту).

Індивідуальна освітня траєкторія розробляється для учнів, які:

• потребують індивідуальної форми навчання (педагогічного патронажу);

• перебувають на дистанційній формі навчання;

• перебували на довготривалому лікуванні;

• потребують відповідного періоду адаптації;

• прибули з інших закладів освіти (наприклад, з вивченням мов національних меншин);

• випереджають однокласників у швидкості та якості засвоєння навчального матеріалу;

• мають індивідуальні інтереси, нахили, уподобання;

• мають особливі освітні потреби.

Індивідуальну освітню траєкторію необхідно розробляти на різні терміни (навчальний рік, семестр або більш короткострокові періоди) з урахуванням наказів Міністерства освіти і науки України від 10.07.2019 року № 955 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2016 року № 8», Положення про дистанційне навчання, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 25 квітня 2013 року № 466. Положенням про дистанційне навчання, затвердженого наказом МОН України від 14.07.2015 № 761.

Рішення про реалізацію індивідуальної освітньої траєкторії приймається за заявою батьків або за рішенням педагогічної ради.

Заява батьків необхідна для реалізації таких форм індивідуальної освітньої траєкторії:

• організація індивідуальної форми навчання (педагогічного патронажу);

• організація дистанційної форми навчання тощо.

Для запровадження індивідуальної освітньої траєкторії, педагогічна рада схвалює план, який затверджує наказом керівник закладу освіти. На підставі наказу розробляється індивідуальний навчальний план, який відповідає освітній програмі закладу освіти та Державним стандартам загальної середньої освіти.

Одним із результатів реалізації набутого досвіду педагогічними працівниками є створені ними освітні ресурси. Основні види освітніх ресурсів, які можуть створюватись педагогічними працівниками:

• розробки, плани-конспекти, сценарії проведення навчальних занять;

• додаткові інформаційні матеріали для проведення уроків;

• тестові перевірочні контрольні роботи та моніторинги;

• практичні і проєктні завдання для роботи учнів під час проведення навчальних занять та вдома;

• завдання для самостійного опрацювання учнями;

• навчальні програми;

• календарно-тематичні плани;

• електронні освітні ресурси для дистанційного навчання;

• інші інформаційні ресурси.

Педагогічні працівники створюють освітні ресурси, які використовують у своїй роботі. Створені освітні ресурси вчитель може використати для обміну педагогічним досвідом в межах закладу (семінари, майстер-класи, засідання методичних об’єднань), на рівні району, області. Оприлюднюватись освітні ресурси можуть на сайті закладу освіти, освітніх сайтах, у фахових виданнях, матеріалах конференцій, збірниках наукових праць тощо. Обмін досвідом сприяє професійному зростанню педагогів.

Оцінювання педагогічних працівників за цим критерієм може відбуватись шляхом вивчення створених освітніх ресурсів. Ця інформація може використовуватись при атестації вчителя, визначенні заходів морального та матеріального заохочення.

Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію.

Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.

Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.

За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України.

Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.

Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до статті 59 Закону України "Про освіту". Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 150 годин.

Види підвищення кваліфікації:

• навчання за програмою підвищення кваліфікації;

• стажування;

• участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо.

Працівники мають самостійно визначитись щодо конкретних форм, видів, напрямів та суб’єктів надання освітніх послуг із підвищення кваліфікації.

Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджує педагогічна рада закладу.

Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо.

Вимоги до педагогічних працівників І-Іванівської загальноосвітньої школ І-ІІІ ступенів встановлюються у відповідності до розділу VІІ Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 року №2143-УШ, чинного з 28.09.2017 року.

Процедура призначення на посаду педагогічних працівників регулюється чинним законодавством (обрання за конкурсом, укладення трудових договорів) відповідно до встановлених вимог (ст. 24 Закону «Про загальну середню освіту»).

Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників у І-Іванівській загальноосвітньій школі І-ІІІ ступенів є:

• освітній рівень педагогічних працівників;

• результати атестації;

• систематичність підвищення кваліфікації;

• наявність педагогічних звань, почесних нагород;

• наявність авторських програм, посібників, методичних рекомендацій, статей тощо;

• участь в експериментальній діяльності;

• результати освітньої діяльності.

Сертифікація педагогічних працівників - це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

VI. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти

Управління процесом забезпечення якості освіти в І-Іванівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів забезпечується внутрішніми нормативно-правовими документами, що визначають зміст внутрішньої системи забезпечення якості освіти та механізми її забезпечення.

Управлінська діяльність адміністрації закладу передбачає вирішення низки концептуальних положень, а саме:

• створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;

• раціональний розподіл роботи між працівниками школи з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;

• забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би сприяв підвищенню рівня освіченості і вихованості випускників та підготовку їх до життя в умовах ринкових відносин;

• визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які повною мірою відповідають особливостям роботи та діловим якостям адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками;

• правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в умовах ринкових відносин;

• забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;

• створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

Така діяльність спрямована на забезпечення якості освіти в закладі і ґрунтується на неухильному дотриманні вимог законодавства. Управлінський цикл у закладі освіти передбачає стратегічне та поточне планування навчально-виховної діяльності, організацію освітнього процесу, здійснення моніторингу виконання поставлених завдань та інші дії. Важливими процедурами, що забезпечують якість управлінських процесів, є планування діяльності закладу освіти, визначення режиму його роботи, прийняття на роботу та звільнення працівників, забезпечення відкритого доступу до інформації, визначеної законодавством, реагування на звернення на випадки булінгу (цькування).

Діяльність керівника закладу визначається такими чинниками:

• рівнем його компетентності;

• обраною концепцією власної діяльності;

• рівнем розвитку і спрямованості організаційної культури закладу.

Керівник державного закладу ЗСО призначається на посаду виключно за результатами конкурсного відбору. При цьому конкурс керівників закладів ЗСО проводиться лише для посад, що стали вакантними в установленому трудовим законодавством порядку після набуття чинності новим освітнім законом, тобто після 28.09.2017 р. (п.п. 17 п. 3 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про освіту). Керівник закладу ЗСО призначається на посаду за конкурсом строком на 6 років.

VII. Забезпечення необхідних ресурсів для організації освітнього процесу

Одним із основних елементів забезпечення якості освітнього процесу є наявність відповідних ресурсів (кадрових, матеріально-технічних, навчально-методичних) та ефективність їх застосування.

Для організації освітнього процесу школа має бути забезпечена такими ресурсами, як:

• Державний стандарт загальної середньої освіти;

• типові освітні програми;

• статут закладу освіти;

• стратегія розвитку закладу освіти;

• річний план роботи закладу освіти;

• освітня програма закладу освіти;

• штатний розпис закладу освіти;

• календарно-тематичне планування;

• методики та технології організації освітнього процесу;

• методики роботи з дітьми з особливими освітніми потребами;

• система матеріального та морального заохочення;

• плани підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Навчальні програми, за якими здійснюється освітній процес здобувачів загальної середньої освіти, забезпечують можливість досягнення компетентностей.

Приміщення закладу освіти складається з двох будівель: навчального (1971 рік) та їдальні. Проектна потужність - 170 учнівських місць. Стан будівлі добрий. Приміщення та територія навчального закладу відповідають державним санітарно-гігієнічним нормам щодо утримання закладів загальної середньої освіти. Усі приміщення використовуються упродовж навчального року з повним навантаженням, утримуються в належному стані.

Їдальня знаходиться в пристосованому відремонтованому приміщенні. Наявне холодне та гаряче водопостачання, необхідне технологічне обладнання. Приміщення їдальні розраховане на 36 посадкових місць.

До послуг учнів є 14 навчальних кабінетів, комп’ютерний клас (9 ПК), спортивна зала, гімнастичний та футбольний майданчики, майстерня, їдальня. Кількість навчальних приміщень забезпечує навчання учнів в одну зміну. Наявний доступ до всесвітньої інформаційної мережі Інтернет (швидкість доступу – 3 Мбіт/с).

Працює шкільна бібліотека, в якій є художня та навчальна література.

Бібліотечний фонд налічує 8 104 примірників з них:

2509 примірників художної літератури, 3604 – підручників.

Книги зберігаються в належних умовах.

VIII. Інформаційна система для ефективного управління закладом освіти

Однією з умов розвитку освіти є запровадження інформаційно-комунікаційних технологій в управлінську та освітню діяльність закладу освіти. Така діяльність проводиться у двох напрямках:

• впровадження інформаційних технологій в управлінську діяльність освітнього закладу;

• комп'ютеризація освітнього процесу.

Для забезпечення більш широких і різноманітних зв'язків закладу із зовнішнім середовищем, у тому числі доступу до різних баз даних, джерел інформації І-Іванівську ЗОШ І-ІІІ ступенів підключено до мережі Інтернет. Є зона Wі-Fі підключення. Заклад має електронну пошту: 1-ivanivska@ukr.net. Дистанційне навчання реалізується через платформу Zoom та меседжери Telegram, Viber.

Для обміну інформацією з якості освітнього процесу використовується відео-, аудіо- носії інформації, розмножувальна техніка.

У закладі створений банк даних (статистика) за результатами освітнього процесу та освітньої діяльності:

• статистична інформація форм ЗНЗ-1, 1-ЗСО, 83-РВК ;

• інформаційна база про якість освітнього процесу на рівні різних класів;

• інформаційна база про результати державної підсумкової атестації в співставленні з річними показниками;

• інформаційна база про результати зовнішнього незалежного оцінювання в співставленні з річними показниками.

Публічність інформації про діяльність забезпечується згідно зі статтею 30 Закону України «Про освіту». В закладі освіти функціонує офіційний вебсайт http://i-ivanivka.edu.kh.ua.

На офіційному сайті розміщуються:

• статут закладу освіти;

• ліцензії на провадження освітньої діяльності;

• структура та органи управління закладу освіти;

• кадровий склад закладу освіти згідно з ліцензійними умовами;

• освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;

• територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником;

• ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти;

• мова освітнього процесу;

• штатний розпис, кошторис, наявність вакантних посад;

• матеріально-технічне забезпечення закладу освіти;

• результати моніторингу якості освіти;

• річний звіт про діяльність закладу освіти;

• умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами;

Крім зазначеного, на сайті розміщуються фінансові звіти про надходження та використання всіх коштів, отриманих як благодійна допомога. Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично поновлюється.

Показники ефективності реалізації: відповідність вимогам Закону України «Про освіту» щодо прозорості та інформаційної відкритості закладу освіти. З метою використання інформаційно-комунікаційних технологій для ефективного управління освітнім процесом в закладі освіти створено інформаційно-освітнє середовище на порталі інформаційної системи управління освітою (ІСУО).

IX.Безпекова складова

У законодавстві загальні вимоги, які забезпечують безпечне освітнє середовище закладу регулює Закон “Про освіту”. Права та обов’язки всіх учасників освітнього процесу визначаються в ньому у 53, 54 та 55 статтях.

Основні складові безпечного освітнього середовища:

• безпечні й комфортні умови праці та навчання;

• відсутність дискримінації та насильства;

• створення інклюзивного і мотивувального простору.

Створення безпеки спрямоване на виконання таких завдань:

• формування в учнів компетентностей, важливих для успішної соціалізації особистості;

• впровадження демократичної культури, захист прав дитини і формування загальнолюдських цінностей;

• запобігання та протидія таким негативним явищам серед дітей та учнівської молоді як насильство, кібербулінг, булінг тощо;

• формування у дітей і підлітків життєвих навичок (психосоціальних компетентностей), які сприяють соціальній злагодженості, відновленню психологічної рівноваги;

• запобігання та протидія торгівлі людьми;

• формування у школярів життєвих навичок та відповідних компетентностей;

• формування морально-етичних, соціальних, громадянських ціннісних орієнтирів, виховання національно свідомої, духовно багатої, фізично досконалої особистості;

• профілактика девіантної поведінки, правопорушень та злочинності серед неповнолітніх;

• профілактика залежностей та шкідливих звичок, пропаганда здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я як найвищої соціальної цінності;

• формування творчого середовища, залучення учнів в позаурочний час до спорту, творчості, мистецтва, інших громадських заходів з метою їх позитивної самореалізації, соціалізації;

• розвиток творчої співпраці педагогічного колективу, учнів і батьків на засадах педагогіки партнерства.

X. Створення в закладі інклюзивного освітнього середовища

І-Іванівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів забезпечує здобувачів освіти з особливими освітніми потребами інклюзивним освітнім середовищем:

• необхідними ресурсами освітнього процесу, що мають відповідати ліцензійним та акредитаційним вимогам;

• умовами доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами.

Заклад освіти за потреби утворює інклюзивні класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами відповідно до індивідуальної програми розвитку та з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей (стаття 20 Закону України «Про освіту»).

Практичне впровадження інклюзивного середовища базується на принципах універсального дизайну та розумного пристосування.

Зокрема шкільний освітній процес відповідає широкому спектру індивідуальних можливостей здобувачів освіти; забезпечує гнучку методику навчання, викладання та подання матеріалу; доступні та гнучкі навчальні плани й програми. Навчальні матеріали прості та чіткі у використанні незалежно від навичок та досвіду здобувачів освіти.

Дизайн школи в основному враховує вимоги щодо відповідного розміру і простору при підході, під’їзді та різноманітних маніпуляціях, з огляду на антропометричні характеристики, фізичний стан та мобільність користувача.

У закладі освіти створено необхідні умови для навчання осіб з особливими освітніми потребами:

• затишні, ошатні класні кімнати на першому поверсі.

• внутрішні туалети на першому поверсі.

• при вході до школи розташовано пандус для колісних крісел.

• освітній процес у разі потреби забезпечується навчальною, методичною та науковою літературою.

Для якісного соціально-психологічного та психолого-медико-педагогічного супровіду дітей з особливими потребами, батьків та педагогів у штаті є посада асистента вчителя.

XІ. Механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти передбачають здійснення періодичного оцінювання роботи навчального закладу відповідальними посадовими особами і представниками громадських структур на основі визначених методів збору інформації та відповідного інструментарію. Отримана інформація узагальнюється, оцінюється, після чого зазначені матеріали передаються дирекції закладу для прийняття відповідного управлінського рішення щодо удосконалення якості освіти в навчальному закладі.

Дані щодо процедури та результатів оцінювання мають узагальнюватися, зокрема в таблицях. До компонентів напряму оцінювання віднесено (відповідно до наказу МОН України від 09.01.2019 №17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти»):

· освітнє середовище закладу освіти (облаштування території, стан приміщення закладу, дотримання повітряно-теплового режиму, стан освітлення, прибирання приміщень, облаштування та утримання туалетів, дотримання питного режиму тощо);

· система оцінювання здобувачів освіти (оприлюднення критеріїв, правил та процедур оцінювання навчальних досягнень, здійснення аналізу результатів навчання учнів, впровадження системи формувального оцінювання тощо);

· педагогічна діяльність педагогічних працівників (формування та реалізація індивідуальних освітніх траєкторій учнів, використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі, розвиток педагогіки партнерства тощо);

· управлінські процеси закладу освіти (стратегія розвитку закладу, здійснення річного планування відповідно до стратегії, підвищення кваліфікації педагогічних працівників тощо).

З метою аналізу стану сформованості та функціонування внутрішньої системи в закладі освіти проводити самооцінювання. Самооцінювання є процесом вивчення та оцінювання ефективності функціонування внутрішньої системи з метою вдосконалення освітніх і управлінських процесів закладу освіти.

Для проведення самооцінювання заклад освіти може використовувати механізм оцінювання, що застосовується під час інституційного аудиту.

Для оцінювання виконання вимог слугують:

• критерії (підстави для оцінювання);

• індикатори (показники, що відображають стан об'єктів спостереження, їх якісні або кількісні характеристики);

• методи збору відповідної інформації, яка підлягає аналізу та оцінюванню.

Самооцінювання може здійснюватись відповідно до таких моделей:

• щорічне комплексне самооцінювання (за всіма компонентами внутрішньої системи);

• щорічне самооцінювання за певними напрямами освітньої діяльності.

Для з'ясування обсягу діяльності щодо формування внутрішньої системи комплексне самооцінювання якості освітніх і управлінських процесів проводиться після визначення всіх компонентів внутрішньої системи та умов їх функціонування, що закріплюються Положенням про внутрішню систему, а також за рік до проведення планового інституційного аудиту в закладі освіти.

Інформацією, яка підлягає аналізу під час самооцінювання, можуть бути результати внутрішніх моніторингів освітніх і управлінських процесів закладу освіти, а також зовнішніх моніторингів, проведених органами управління у сфері освіти, міжнародними установами, громадськими організаціями тощо.

Для організації самооцінювання необхідно передбачити:

• збір та аналіз інформації, отриманої за допомогою під час спостереження, опитування та вивчення документації;

• узагальнення результатів самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти;

• обговорення та оприлюднення результатів самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти.

Інформація, одержана в ході опитування, спостереження та вивчення документації, узагальнюється та на її основі визначаються тенденції в організації освітніх і управлінських процесів закладу освіти, досягнення та труднощі у формуванні внутрішньої системи.

З метою об'єктивного самоцінювання узагальнена інформація зіставляється з описом вимог організації освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти, що визначені закладом освіти та відповідно містяться у Положенні про внутрішню систему. Здійснюючи самооцінювання, заклад освіти використовує орієнтовні рівні оцінювання якості освітньої діяльності та ефективності внутрішньої системи, що визначаються під час інституційного аудиту (для кожного напряму освітньої діяльності закладу освіти): перший (високий), другий (достатній), третій (вимагає покращення), четвертий (низький).

Результати самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти розглядаються на засіданні педагогічної ради, обговорюються з представниками учнів і батьків.

Для забезпечення прозорості та інформаційної відкритості закладу освіти результати самооцінювання включати до річного звіту про діяльність закладу освіти, який оприлюднюатия на вебсайті закладу освіти відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про освіту»..

Інформація, отримана під час самооцінювання, може використовуватися для:

• прийняття відповідних управлінських рішень для вдосконалення внутрішньої системи;

• визначення пріоритетних напрямів удосконалення освітніх і управлінських процесів закладу освіти;

• аналізу тенденцій в освітній діяльності закладу освіти і коригування його річного плану роботи або стратегії розвитку закладу (у разі потреби);

• аналізу динаміки оцінювання освітньої діяльності закладу освіти педагогічними працівниками, учнями, батьками (шляхом співставлення результатів опитування учасників освітнього процесу впродовж кількох років).